2 Corinthians 4

Але аж до сьогодні, як читають Мойсея, на їхньому серці лежить покрива́ло, 1„коли ж вони наве́рнуться до Господа, тоді покрива́ло здіймається“. 2Госпо́дь же — то Дух, а де Дух Господній, — там воля. 3Ми ж відкритим обличчям, як у дзеркало, дивимося всі на славу Господню, і зміняємося в той же образ від слави на славу, як від Духа Господнього. 4

Види́ме — дочасне, невиди́ме ж — вічне

5Ось тому́, мавши за милосердям Божим таке служі́ння, ми не тратимо відваги, 6але ми відреклися тайного со́рому, не хо́дячи в хитрості та не перекручуючи Божого Слова, але з'я́вленням правди доручуємо себе кожному сумлінню лю́дському перед Богом. 7Коли ж наша Єва́нгелія й закрита, то закрита для тих, хто гине, — 8для невіруючих, яким бог цього віку засліпив розум, щоб для них не зася́яло світло Єва́нгелії слави Христа, а Він — образ Божий. 9Бо ми не себе самих проповідуємо, але Христа Ісуса, Господа, ми ж самі — раби ваші ради Ісуса. 10Бо Бог, що звелів був світлу зася́яти з те́мряви, у серцях наших зася́яв, щоб просвітити нам знання́ слави Божої — в Особі Христовій. 11А ми маємо скарб цей у посу́динах гли́няних, щоб ве́лич сили була Божа, а не від нас. 12У всьому нас тиснуть, та не поти́снені ми; ми в важки́х обставинах, але не впадаємо в ро́зпач. 13Переслідують нас, але ми не полишені; ми повалені, та не погублені. 14Ми за́всіди носимо в тілі ме́ртвість Ісусову, щоб з'явилося в нашому тілі й життя Ісусове. 15Бо за́всіди нас, що живемо́, віддають на смерть за Ісуса, щоб з'явилось Ісусове в нашому смертельному тілі. 16Тому́ то смерть діє в нас, а життя — у вас. 17Та мавши того ж духа віри, за написаним: „Вірував я, через те говорив“, і ми віруємо, тому то й говоримо, 18знавши, що Той, Хто воскресив Господа Ісуса, воскреси́ть з Ісусом і нас, і поставить із вами.